Саме сьогодні, у день рідної мови, у міському літературно-меморіальному музеї І. К. Карпенка-Карого презентував 9 поетичну збірку поет, перекладач і публіцист Роман Любарський.
Збірка «Вертоград багатоцвітний» — результат роботи за останні 7 років.
Вертоград — назва символічна. Зі старослов'янської — це старовинна назва огороджено або плодового саду, який може включати в себе квітник. Із церковнослов'янської — образ Небесного Граду, Нового Єрусалима, рай, земля блаженних, чудова країна в уявленнях різних народів. Із історичної назви — лікарський порадник, що містить опис рослин, мінералів і тварин, які використовуються для лікування хворих.
Збірка складається із трьох розділів: «Часові пояси» — вміщена громадянська та філософська лірика, «Міст Зітхань» — інтимна лірика, «Чарівний ліхтар» — переклади із Ду Фу, Мацуо Басьо, Осипа Мандельштама, Бахита Кєнжеєва та інших.
Як зазначив пан Роман, «завдання поезії — гармонізувати цей світ».
Надзвичайно цікава зустріч. Дякую панові Роману за творчий вечір і його вірші, що сповнені глибинного змісту. Бажаю нових творчих досягнень і вершин.
https://www.facebook.com/nebirina/posts/1799752190157633
Пам'ятаю поезію п.Романа з студентських часів.
Ольга Крижанівська
Коли я навчалася, не було літературної студії, вірніше, вона розпалася, хоча творчі посиденьки влаштовували часто. А прізвище пана Романа витало в повітрі часто. А от до його поезії дійшла у зрілому віці. Мене весь час щось відводило від його поезії: то хтось взяв книжечку, то немає її, то якась виставка, то ще щось. І, мабуть, правильно. Був не час. А коли багато чого знала, коли пройшла через дещо, щось зрозуміла і виважено підходила до життєвих проблем, набула мудрості, от тоді й ознайомилася із творчістю.
Ми зустрічались з Романом на фестивалі «Зірка Різдва»... поезія його зважена, вишукана... до того ж, це поміркована, красива, гідна людина... Тоді він подарував свою збірочку, присвячену любій дружині... Дивно, але у потязі ми теж опинились в одному вагоні: біля його місця, на столику, дбайливо загорнений, стояв величезний букет троянд... І тільки найнездогадливіші, мабуть розмірковували, кому він їх віз.
Так, Тетянко, виважена, мудра, інтелігентна людина. Поезія, як і автор, вишукана та витончена.
гармонія у всьому