Гарна дівчина Наталя Нічишина.
Юна, обдарована, перспективна.
У недавньому минулому – випускниця гімназії нових технологій навчання, переможниця олімпіад з української мови та літератури. Нині – студентка-першокурсниця філологічного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка, стипендіатка Кабінету міністрів України.
А ще – авторка першої в житті книжки віршів. Яку чи не вперше за історію Незалежності видано за кошти міського бюджету.
З 29 червня по 3 липня Кіровоград приймав республіканські змагання судномоделістів. Вони складалися з двох частин – Всеукраїнських відкритих змагань учнівської молоді з судномодельного спорту та чемпіонату України з того ж виду спорту серед дорослих та юніорів.
В дитинстві вона думала, що не здатна до рукоділля. В цьому її переконала шкільна вчителька праці. Проте Вікторія не розчарувалася в собі, вона потаємно вірила, що ці її можливості, закладені у будь-яку жіночу сутність, з часом дадуть про себе знати. Так і сталося.
Певно, нині не лише завсідники нашого храму Мельпомени – обласного академічного театру імені Кропивницького – знають провідну актрису театру Олесю Бушмакіну. Під час гастролей її мистецтво із захватом сприймають глядачі в багатьох містах України. Її гра та проникливий мелодійний голос наповнюють новим життям ролі Наталки Полтавки, Циганки Ази, Сільви та інші… Але мало кому відомо, що пані Леся знайшла себе ще й у ролі… народної майстрині.
Якщо наслідувати думку публіциста і критика Василя Розанова «Чехов, як жоден інший російський письменник, довів до віртуозності, до генія звичайне зображення звичайного життя», то, як на мене, «звичайне зображення» передбачає в його сценічному відображенні традиційні засоби реалістичного театру.
Не відмовляючись від них остаточно, у постановці чеховської «Чайки» головний режисер театру корифеїв Євген Курман пішов далі. Шляхом тонкого психологічного виконання, заснованого на розтині внутрішнього «підтексту» кожної, навіть найменшої ролі.
Ми знову торкаємося топ-теми освітнього простору, а саме військово-патріотичного виховання, продовжуючи серію розмов з місцевими аналітиками, які не тільки утворили робочу групу, що займається цією проблематикою, але вже мають відповідні теоретичні та практичні напрацювання.
Сьогодні нашими співрозмовниками будуть Роман Любарський – громадський активіст, літератор, краєзнавець і журналіст та вже відомий вам Павло Чорний – офіційний уповноважений ветеранських організацій області з питань військової педагогіки та завідувач відділу військово-патріотичного виховання КЗ СЮТ. Вони разом з колегами відстоюють послідовну лібералізацію вітчизняної освіти.
Наприкінці квітня, під час фестивалю «Весняний книговир», у Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім. Т.Г.Шевченка відбулася зустріч із сучасними дитячими письменниками. КІТ (Кіровоградське інтернет-телебачення) запросило в гості учасників заходу, Павла Чорного і Романа Любарського.
Нещодавно в Кіровоградському прес-клубі відбувся брифінг, герої якого вкотре розповіли журналістам та представникам громадськості про військово-патріотичний проект «Захисник Кіровоградщини».
Дуже тішуся тим, яку гротескну увагу періодично приділяє моїм статтям кіровоградський журналіст Броніслав Куманський. Завжди приємно бути «інформаційним приводом» для нашого старшого наставника, уславленого динозавра газетярської справи, аби він отримав чергову порцію їжі для роздумів, щоб вкотре заповнити творчу прогалину. А почалося це ще в далекому 1987 році, коли я вперше опублікував великий матеріал про екологічні проблеми нашого міста і області. Потім – про руйнування склепу героя війни 1812 року генерала Георгія Емануеля. Чим, власне, викликав обурення місцевої партійно-радянської верхівки, в інформаційному авангарді якої тоді палко виступав Броніслав Петрович як заангажований працівник партійної газети «Кіровоградська правда».
Нещодавно в обласній бібліотеці для юнацтва імені Бойченка відбулася зустріч з дипломантами заключного туру XIV Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» кіровоградським гуртом «КонтрВерсія».