Тарас Шевченко — економіст?
Так! І дуже актуальний!
Минулоріч виповнилося 200 років з дня народження найвідомішого українського поета Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861). Його «Кобзар» став предметом дослідження більше ніж 400 докторських дисертацій з різних напрямів наукового пошуку в різних галузях науки. Сьогодні ми спробуємо розкрити економічні погляди Кобзаря відповідно до його творчості.
Якщо Кіровоград 100 років тому назвали маленьким Парижем, то Чернігів сьогодні можна назвати містом з маленькою Ейфелевою вежею. Адже мініатюрна копія візитівки Парижу зараз дійсно прикрашає це місто. А зовсім поруч чавунна гармата під номером 13, яка звела нанівець традиційний жарт чернігівської молоді призначати побачення біля тринадцятої гармати (а їх бо на міському Валу 12). То ж і не сприймають сьогодні чернігівчани цієї тринадцятої сестри своїх гармат.
Мені казали що українці – це нація, яка уособлює котячу натуру. Кота, який доброзичливо ставиться до знайомих господаря і його гостей, лагідно муркотячи в знак подяки, можна пестити, баюкати. На жаль, наші сусіди мають вовчу натуру. Вони гуртуються у зграї і нападають на поселення та угіддя, шматуючи все на своєму шляху, а втамувавши пиху та голод, тікають у різні боки. Цікаві порівняння, чи не правда?
«Археологи — це детективи минулого»
Так колись сказала Агата Крісті про тих лицарів історичної науки, які присвячують своє життя пошуку та дослідженням матеріальної культури та сакрального її відображення в житті людини минулих епох. Справжні археологи працюють для держави, для її історії. На відміну від «чорних копачів» вони користуються певною методикою, певними теоретичними методичними розробками при розкопках стоянок, поселень чи курганів, які досліджують до сантиметрів.